Тема уроку.
Мігель де Сервантес дСааведра-
великий іспанський письменник-гуманіст доби Відродження. Сатиричний роман «Дон
Кіхот» – одна з вершин світової культури.
Мета уроку: спонукати учнів до цілісного сприйняття твору,
зосередивши увагу на світоглядних особливостях пізнього Відродження в Іспанії;
ознайомити з біографією, гуманістичними
поглядами Сервантеса; повторити відомості про історичний роман, сатиричний твір
; розвивати творчі здібності дітей та вміння працювати з додатковою
літературою; виховувати в учнів почуття справедливості, вміння боротися з
труднощами у житті.
Тип уроку: урок вивчення біографії письменника та художнього сприйняття
твору.
Обладнання:ноутбук, проектор,
роман Сервантеса «Дон Кіхот», плакати з крилатими висловами.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
Оголошення теми та мети уроку.
ІІ. Мотивація навчання.(Міні-лекція з елементами бесіди)
Вчитель. Хто не знає дивакуватого Дон Кіхота,
покликаного до життя творчим генієм великого Мігеля де Сервантеса? Ось уже
більше 400 років він супутник багатьох поколінь читачів. По-різному сприймали
цього генія в різні історичні епохи, та незмінно він лишився напрочуд живим,
співзвучним будь-якому часові. ( Презентація портрета Сервантеса. Слайд 1)
Роман «Дон Кіхот» неможливо сприймати
окремо від Іспанії ХУІ ст., бо це твір історичний. Згадайте, будь ласка, який
твір називається історичним? (Відповіді учнів). Так от, відправивши свого героя
в мандри рідним краєм, зображуючи його стосунки з близько 669 персонажами ,
автор примушує читача замислитися над жалюгідним становищем своєї нібито
квітучої країни. ( (Звертається увага дітей на вислів
В.Г.Бєлінського:«Сервантес задовго до Вальтера Скотта написав справжній
історичний роман»).
Спробуємо ж простежити на уроці, як життєвий шлях Сервантеса
допоміг відтворити тогочасну епоху в
романі, як на прикладі героя-дивака він вчить людство шляхетності, чесності,
справедливості.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда з учнями.
- Що вам відомо про добу Відродження?
- Якими були погляди на життя в
гуманістів того часу?
- Кого з письменників – гуманістів ви
знаєте?
ІУ.Робота по темі уроку.
1.
Вчитель.
Сьогодні ми з вами дізнаємося про
незвичайне життя відомого іспанського письменника – гуманіста Мігеля де
Сервантеса Сааведри.
На наш урок завітав сам
шановний Сервантес та його родичі й знайомі . Тож, діти, привітаймо
гостей і спробуймо дізнатися у них
якомога більше про автора відомого роману «Дон Кіхот». ( Слайд 2)
2. Гра – зустріч.( Підготовлені учні
грають ролі людей, які
зустрічалися з письменником.)
Учень 1. Шановний сеньйоре
Мігель де Сервантес Сааведра. Ми, представники
молодого покоління ХХІ ст., з великою цікавістю знайомимося з творчістю
письменників доби Відродження і нам хотілося б більше довідатися про Ваш
життєвий шлях. Будь ласка, розкажіть про себе, про вашу родину, роки навчання,
подорожі.
Сервантес. З великим задоволенням. Народився я 29 вересня 1547 року
в родині збіднілого лікаря та селянки. Батькам часто доводилося міняти місце
проживання у пошуках заробітку. Та все ж таки мені вдалося одержати добру
освіту в єзуїтській школі, потім навчатися у кращого педагога-гуманіста Хуана
Лопеса де Ойоса. За рекомендацією цього чоловіка я став секретарем кардинала
Аквавіви, який був посланцем папи Римського Пія у Мадриді. Повертаючись до
Італії, кардинал взяв мене з собою.
Учениця 1. Вельмишановний кардинале! Я рада Вас вітати і хочу дещо запитати. Чому Ви взяли Мігеля з
собою? Чим він займався в Італії?
Кардинал Аквавіва. Я із задоволенням поясню. Спостерігаючи за
Мігелем, я виявив, що це розумний, здібний та кмітливий хлопець, тому взяв його
до Італії. Поїздка принесла Сервантесу багато вражень, дала змогу ближче
познайомитися з італійською літературою, розширила його світогляд. Мігель
оволодів італійською мовою, зустрічався з багатьма письменниками-гуманістами.
Учень 2.Сеньйоре Мігеле! А
як так сталося, що ви пішли служити до іспанської гвардії?
Сервантес. Мій приїзд до Італії збігся у часі з різким
загостренням воєнної небезпеки на Середземному морі: флот турецького султана
готувався до висадки десанту на берег Європи. І я, як патріот своєї країни,
вступив до іспанського полку, що базувався Італії. Я пригадав батькові
слова:»Три речі – церква, море, палац. Вибери одну з них – і злидням кінець.».
Церква завжди була мені не по душі, в палаці я вже побував, а тепер обираю
море.
Учень
3. На нашій зустрічі я бачу
молодшого брата Сервантеса – Родріго. Скажіть, будь ласка, ви теж були в
Італії і служили в одному полку з Мігелем? Розкажіть про ваші пригоди як в
Італії, так і в Алжирі.
Родріго. Так. Я служив з братом. Військове
життя змінило його. З худорлявого скромного хлопчини він перетворився на
сміливого, міцного солдата.Товариші любили та поважали Мігеля за веселу вдачу
та гумор. Хоч служба й відшліфувала характер брата, зробивши з нього
дисципліновану та розсудливу людину, але водночас завдала невиправного лиха. У
морській битві 1571 року він був тричі поранений. Та не залишив бойового
корабля. Пролежавши рік у шпиталі, він знову повернувся на фронт. Одноче
підірване здоров»я не дозволяло продовжувати службу. І ми вирішили повернутися
до Іспанії. Жодного дуката в нашій кишені не було. Ми везли лише рекомендаційні
листи до іспанського уряду від
італійського віце- короля. Неподалік від Марселя на галеру «Сонце» напали
алжирські пірати, і ми потрапили у полон.
Учениця
2. А що це за чоловік у дивному вбранні прийшов до нас? Так це ж Гасан – паша, алжирський правитель! Що ви
можете розповісти про перебування
Сервантеса у Алжирі? Чим зацікавила Вас
ця людина?
Гасан-паша.
Листи, які ми знайшли у Сервантеса, ввели нас в оману. Я думав, що це багатий
чоловік і призначив за нього величезний викуп – 500 золотих ескудо. Родичі
зібрали частину грошей для викупу, але цього було замало, адже у полоні був і
його менший брат Родріго. Мені доповіли, що Сервантес настояв на поверненні
додому свого брата, а сам ще на п»ять років залишився у рабстві. Однок в Алжирі
він вів себе незалежно, навіть зухвало: не мирився з лихою долею, готував бунт,
організував втечу невільників, а після невдачі брав вину на себе. Я навіть
по-своєму поважав Сервантеса. Але часто говорив своїм наближеним: « Я буду
спати спокійно, коли цей однорукий диявол забереться звідси.» З цією метою я
значно зменшив викуп і у 1580 році Сервантес поїхав на батьківщину.
Учениця
3. Шановний Сервантесе! Як зустрідла вас Іспанія після полону? Чи
закінчилися для Вас серйозні життєві випробування?
Сервантес. В Іспанії чекали на мене нові злидні,
матеріальні нестатки. Сім»я зовсім збідніла, пенсії уряд не призначив. Довелося
мені знову шукати службу і боротися з нуждою. Якийсь час я служив в армії, в
1587 році займався закупкою продукції для військового флоту Севілії, потім був
збирачем податків у Гранаді.Збираючи податки, намагався примусити сплатити їх і
церковників. Звичайно, це їм не
подобалось. Мене незаконно звинуватили у казнокрадстві і я опинився у в»язниці.
Саме там. Серед стогону, сміху, сварок співкамерників я почав творити свого
«Дон Кіхота».
Вчитель. Велике
спасибі всім, хто прийняв участь у нашій розмові.
3.Запис до робочих зошитів ( Слайд 3)
Мігель Сервантес де Сааведра (1547-
1616 р.р.) – великий іспанський письменник – гуманіст доби Відродження.
Сатиричний роман «Дон Кіхот» (
1605р. – І частина, 1615р. – 2 частина) – одна з вершин світової культури.
4. Словникова робота. ( Слайд 4)
Роман – сатира - твір, у якому висміюються суспільні вади за
допомогою художніх засобів.
Конфлікт – зіткнення інтересів героїв.
Пародія
- комічне наслідування.
Воювати з вітряками (фразеологізм) –
безглуздо витрачати час і сили на подолання неіснуючих перешкод та небезпек.
5.
Слово вчителя про створення роману «Дон
Кіхот» ( Підготовка до сприйняття твору).(Слайд 4)
Роман «Дон Кіхот» неможливо
сприймати окремо від Іспанії кінця XVI ст., бо цей твір історичний.
1. Історичний коментар учня
ІСПАНІЯ В КІНЦІ XVI — НА ПОЧАТКУ XVII ст.
Ще зовсім недавно Іспанія була могутньою державою, що включала до свого складу багаті американські колонії та безжально їх грабувала. Водночас іспанська аристократія занепадала, зберігаючи свої привілеї. Завершення Реконкісти й об’єднання країни сприяли швидкому розвитку самобутньої національної культури, широкому проникненню гуманістичних ідей з Італії. Саме в час, коли зріс уплив Іспанії на загальноєвропейську політику, коли самих іспанців засліплювало видіння Ельдорадо та подвигів у потоках золота, у вогнищах інквізиції зникають іспанські вольності. Церква дамокловим мечем тяжіла над людьми. Могутня Іспанська монархія з її казковими багатствами, награбованими в Америці, трималася тільки силою зброї та церкви і була приречена на бідність і загибель. Живучи за рахунок колоній, Іспанія довела до повного занепаду власне господарство. Більшість іспанців стала або жебраками, або мрійниками.
1. Історичний коментар учня
ІСПАНІЯ В КІНЦІ XVI — НА ПОЧАТКУ XVII ст.
Ще зовсім недавно Іспанія була могутньою державою, що включала до свого складу багаті американські колонії та безжально їх грабувала. Водночас іспанська аристократія занепадала, зберігаючи свої привілеї. Завершення Реконкісти й об’єднання країни сприяли швидкому розвитку самобутньої національної культури, широкому проникненню гуманістичних ідей з Італії. Саме в час, коли зріс уплив Іспанії на загальноєвропейську політику, коли самих іспанців засліплювало видіння Ельдорадо та подвигів у потоках золота, у вогнищах інквізиції зникають іспанські вольності. Церква дамокловим мечем тяжіла над людьми. Могутня Іспанська монархія з її казковими багатствами, награбованими в Америці, трималася тільки силою зброї та церкви і була приречена на бідність і загибель. Живучи за рахунок колоній, Іспанія довела до повного занепаду власне господарство. Більшість іспанців стала або жебраками, або мрійниками.
2. Вчитель. Вже
чотири століття книги письменника далекого від нас Відродження
захоплюють у полон читачів, примушують сміятися і сумувати, розмірковувати над
дивними пригодами героїв.
«Дон Кіхот» було задумано як пародію
на лицарські романи, якими зачитувались тоді іспанські дворяни. У ньому
зображено ідальго, який дотримується ідеалів лицарства у часи, коли вони вже
давно відійшли в минуле, а натомість панує мізерність, казармені порядки,
країну занедбано.
Розтлумачити значення роману намагалося
багато відомих письменників. Чим же приваблював їх роман? Чому цей образ
смішного лицаря не залишає байдужими людей кількох поколінь (В Іспанії з 1508
по 1613 рік з»явилося 120 подібних романів)?
На ці та багато інших питань ми
зможемо відповісти, читаючи роман Сервантеса «Дон Кіхот».
ІУ. Закріплення знань, умінь та навичок.
Тест (усно)
1.Творчість Сервантеса належить до
доби:
-А)Відродження;
Б) Просвітництва;
В) Античності.
2. Сервантес – письменник:
А) англійський;
Б) німецький;
В) іспанський.
3.»Дон Кіхо» - це роман-пародія на:
А)
пригодницькі твори;
Б)
історичні хроніки;
Б) лицарські романи.
У.Домашнє завдання.
Ознайомитися із статтею підручника
«Мігель Сервантес де Сааведра».
Підготувати докладний переказ одного
із подвигів Дон Кіхота (1.2.3.8 розділи)
УІ.Підведення
підсумків уроку.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжте речення.
* « Я дізнався, що Сервантес …»
Немає коментарів:
Дописати коментар