СВЯТО МАТЕРІ

Вчитель.  Добрий день, шановна родино! Я не помилилася, бо думаю, що сьогоднішнє свято з»єднало нас у велику родину( Виносять хліб на рушнику). Шановні батьки, гості, діти! Запрошуємо вас до нашої родини на хліб та сіль, на слово щире та родинне свято Матері.

Ведучий      Весна! Недаремно цей іменник жіночого роду. Вона – пробудження, початок здійснення найкращих мрій і сподівань. Вона – наша радість і любов, все те, що ми бачимо у Матері, жінці, сестрі, бабусі. Весна – і жінка, весна – і мати, це краса і любов, мир і радість. Це вічність нашого життя.

                   Рід наш з кореня – верби.

                    Не шукай древніше знаті.

                    На фамільному гербі

                    Ми карбуєм вічне :     МАТИ.(  на  екрані з»являється слово «Мати»)

Ведучий.     Ненька – усьому початок, Усе прекрасне в людині від променів сонця і молока матері – ось що наснажує нас на любов до життя. Мати тримає на руках свою дитину. ( На екрані фото матері з дитиною) Малюк пригортається до її рук, вбирає в себе їх тепло, і добре йому біля матусі, і нема нічого страшного йому на світі. Біля маминих рук, біля її слова і тепла він стане великою і сильною людиною, стане частиною свого народу.

                   У нашім раї на землі

                   Нічого кращого немає,

                   Як тая мати молодая

                   З своїм дитяточком малим.

Ведучий    Всі найсвятіші почуття пробуджені в нас жінкою, велич якої не раз стверджували мислителі, поети, педагоги. Вся гордість світу – від матерів. Без сонця не цвітуть квіти, без любові немає щастя, без жінки немає любові, без матері немає ні поета, ні героя.

    Імення матері святилося, відколи на світі ця земля, названа Україною, і цей народ, що виборов собі в тяжких битвах власне ім»я – українці. Ім»я матері , хранительки роду, сяяло завжди в духовності нашій.( На екрані  почергово з»являються фото мам і учні читають вірші)             

   Свята і грішна,

Ніжна і жагуча,

Цнотлива й пристрасна,

І сильна, і слабка,

Ти – жінка, неповторна і чарівна,

Ти – жінка,

Віддана і вільна, Вічно мудра й молода.

М»яка і владна,

Близька й далека,

Світла й потайна,

Ти – жінка,

Жінка, мати і дружина,

Безмежне море

Доброти й тепла.

П»янка і чутна,

Ліки і отрута,

Земна й небесна,

Горда і проста,

Ти – жінка,

Королева, Берегиня,

Мінлива, невпізнанна, дорога.

                                  Мамі

Мамо, єдина й кохана,

Ти найдорожча в житті.

Поглядом ніжним, ласкавим

Серце зігрієш мені.

Біди, невзгоди й тривоги

Не похитнули тебе,

І не зійшла ти з дороги,

Що уперед нас веде.

Ти, ніби зіронька сяєш

На небосхилі яснім.

Шлях лиш добром озаряєш

І допоможеш ти всім.

Хай береже тебе доля,

Сонце хай світить завжди,

Поруч щаслива з тобою,

Хочу я бути, як ти.

( На екрані фото матері з дитиною. Учні виконують пісню про маму)      

Ведучий.     Мати – хранителька домашнього вогнища. Задовго до народження дитини і до останньої хвилини власного життя її серце сповнене турботою, тривогою і ніжністю до дитини – навіть дорослої, у якої свої діти і сім»я. Чи не тому матері не мають віку? Молода, в літах або зовсім старенька, мати все одно залишається найближчою людиною.

Земля дочекалась і сонця, і росту, і світу.

Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мати на білому світі була

З-за гір віє вітер, в степах повмирали морози,

Шумлять осокори і тихо зітхають гаї,

А мати старенька стоїть на високім порозі

Тай думає мати, як маються діти її.

А діти світами, а діти у веснах та зимах.

Приїдуть і скажуть:»Нам двері ,матусю, отворіть».

І доти всі діти живуть по світах молодими,

Допоки чекають,допоки живі матері.

Земля молодіє від росту,від сонця, від світу,

Душа, мов калина, цвіте і росте від тепла.

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мати на білому світі була.

Ведучий.    Є в світі одне слово , перед яким усі народи низько схиляють голови. Це слово – мати. Кожна людина і кожний народ мають свої святині. До них ми зараховуємо й пошану до матері. Вона дала нам життя, виростила й виховала. Коротке це слово – мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Ціле її життя з серця б»є великим невичерпним джерелом безкорислива любов до своїх дітей. Ціле її життя – це терпіння, безмежна самопожертва, пробачення провин. З добра і любові створили Матір.

     

 Легенда про Матір

Ненечко моя, сонце незгасиме,

Ластівко моя, голубонько сиза!

Як люблю тебе, тільки серце знає,

Веселочко моя, небесна синь безкрая.

О мамо, яка ти красива.

Поруч із тобою я навік щаслива.

Рученьки твої, мов листочки лілій.

Я бажаю щастя моїй мамі милій.

Хай цвітуть для тебе кошики троянд,

Щоб ти відчувала їхній аромат.

Вітер торкає віти

І листя шумить, шумить

Мама живе на світі

Легше від того жить.

Погляд матусі – літо,

Усмішка – день весни…

Вмиєшся їхнім світлом

І відчуття вини –

Тягар твоїх бід і помилок

 Ії до кінця нести.

Встигнуть в життя б,  не в споминах,

Припасти до рук :»Прости…» 

Вічна моя любове,

Не вберегла від бід,

Ще найніжніше слово

Не встигла сказат ь тобі.

А дні все хутчій до вирію,

Не змога їх зупинить…

Мамо, що в серці визріло?

Що тобі, рідна, болить?

Ось мої плечі, руки_

Легше удвох іти.

Мамо, за дні розлуки,

За думи гіркі прости!

Вітер торкає віти,

І листя шумить, шумить…

Мама живе на світі,

Легше від того жить.

          ----

Чи є на світі що світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками

Вдень і серед ночі?

Чи є в світі що миліше,

 Як мамині руки,

Що працюють для дитини

Щиро, без принуки?

Чи є в світі що щиріше,

Як серденька мами, яке б»ється для дитини

Днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

До ночі від рана?

      ---

Вдивляюся у ці невтомні руки,

В оці любові ніжні два крила…

Матусині руки, невсипущі руки,

Джерельця щедрі вічного тепла.

У них – безмежжя запашного поля

І неба чистого незайманий зеніт,

 моя щаслива світанкова доля

і мрій крилатих звихрений політ.

В них веселкові сонячні заправи

І весен чистих росянистий цвіт.

В розкриллі рук матусиних ласкавих

Вмістивсь увесь бентежно – юний світ.

              ---

За все, що маю, дякую тобі.

За все, що маю і що буду мати.

Ночами сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

Я сонечко вплету в твої чудові коси,

І небо прихилю, й зберу перлини-роси.

Вінок сплету для милого чола,

Аби лиш ти щасливою була.

Від тебе все:

І хліб, і весен перший цвіт,

І срібний обрій, і криниця чиста.

І серця жар, і мрій стрімкий потік,

І за селом стежина серед жита.

Від тебе все:

Любов і радість визнання,

І доброта, і щедрість долі.

На тебе я рівняюся щодня,

Радію і милуюся тобою.

Ти усіх святих святіша, ненько!

Моя ти квіточка біленька,

Моя любове, де причал

Знайшли і радість, і печаль.

Моя маленька й неозора.

Моя втіха й опора,

Моя весела й сумна,

Моя небесна,земна.

Моя стежина й Батьківщина,

Моя, як білий світ єдина,

Як білий світ,

Як білий квіт,

 З якого  створюється світ.

              ---

В хаті сонячний промінь косо

На долівку ляга з вікна…

Твої світлі шовкові коси

Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили –

Це життя трудового плід.

Але в кожному русі – сила,

В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,

Образ в серці такий несу –

Материнську любов гарячу

І твоєї душі красу.

Я хотів би , як ти прожити,

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любити,

Ненавидіть,як ти, уміть.

          ---

Найсвятіша, наймиліша,

Зіронько ясна!

Найрідніша, найгарніша,

Мов сама весна!

Справедлива, добра, щира,

Матінко моя!

Щастя зичу тобі, миру,

Злагоди щодня!

          ---

Ми матір називаємо святою,

Тому що в неї серце золоте.

І сповнена великої любові

Упевнено в світ правди нас веде.

Ми матір називаємо святою,

Тому що лиш добро несе у світ,

Тому що захищає нас від болю,

Усе життя нам дивиться услід.

Лиш мати відчува безмежний Всесвіт,

Тримаючи малятко на руках.

Лиш мати віддає дитині душу,

Благословенне ім»я це в віках!

Велике і прекрасне слово Мати!

 Від неї все на світі! Навіть світ…

Ой як їй легко на руках тримати

Дитину, як найвищий заповіт.

Матусю, мамо, люба наша ненька,

Тобі на свято квіти ми несем.

Ти наше серце, матінко рідненька,

Ти над усе для нас, ти над усе.

Нехай світанок цим травневим святом

Над цілим світом задано цвіте.

Хай сяє сонцем в серці слово мати

Таке незгасне, вічне і святе.

          ---

Ще сонце не встало,

Ще тільки сіріє-

Мене від світанку

Два сонечка гріють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Це дивляться тепло

Матусині очі.

Вже сонце схилилось,

Пташки сплять у гаї,

Засну – наді мною ж

Два сонечка сяють.

Два сонечка ясні

 Від ранку до ночі –

Два сонечка красні

Бабусині очі.

Я твій портрет фіалками вберу –      Ти ж так любила голубі фіалки.

Мене ти вчила правді і добру,

 Мене до праці ти привчала змалку.

Я доторкнусь до твого чола,

На ньому зморшки – й ті такі ласкаві…

Ти все дала

Й нічого не взяла:

Ні крихти хліба,

Ні спасибі навіть..

Все те , що мав,що в мене є,

Що від людей, Що від землі святоЇ,

Що радістю в рядках моїх встає,

Передано в моє життя тобою…

Ведучий.

                Материнство … святе і прекрасне, оспіване поетами, увічнене художниками. У всіх народів, у всі віки жінка – мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища. ЇЇ мудрість поважали в сім»ї, в її розрадах знаходило спокій зранене й зболене синівське серце.

Ведуча.

 Ось така вона, мама. Вимовляєш це рідне до болю слово – і перед тобою постає образ її, єдиної ,найріднішої, наймудрішої, найсвятішої.

  Найніжніше почуття, любов, шану віддаємо найріднішій, найдорожчій у світі – своїй матері. Лагідні теплі руки відчували ми в світлу, безтурботну пору дитинства, а в зрілості – мудре, чуле материнське слово.

  І скільки б не було нам років – п»ять чи п»ятдесят _ завжди потрібна мамина ласка, мамина увага, мамині руки. І чим більша твоя любов до матері, тим радісніше і світліше життя.

  Мамо, бабусю, богині наші! Це ви навчили нас жити по закону любові й правди. Це ви не давали спіткнутися на життєвих дорогах, будили совість, берегли від ганьби. І ми стаємо на коліна ( учні стають на коліна) перед любов»ю та  добротою, перед мудрістю і мужністю вашою, дорогі наші.

Звучить пісня про маму і виконується вальс.

      

          

 СКАЧАТЬ