Ефективність педагогічного впливу на рівень    вихованості учнів

               Найважливіший період становлення особистості припадає на шкільні роки. Значну роль при цьому відіграє шкільний колектив. Саме він є основним соціальним середовищем, в якому виховуються якості особистості. У шкільному колективі з його різноманітними стосунками завдяки загальній  діяльності його членів забезпечуються всебічний розвиток особистості, належна підготовка учнів до праці, до активної участі в суспільному житті.

              У цьому процесі чільне місце посідає класний керівник. Від нього  повною мірою залежить бажання або небажання дітей навчатися, їх успіхи у навчанні, взаємини з однокласниками й учителями. Саме класний керівник створює атмосферу захищеності, підтримки, товариськості в колективі. Від нього залежить, цікавим чи нецікавим буде життя класу. Такі відповідальні завдання вимагають від класного керівника високого професійного рівня.

              Багатогранними є види діяльності, до яких кожен класний керівник повинен залучати школярів: суспільно корисні справи, обговорення книг і спортивні змагання тощо. Але для того, щоб вони стали не просто заходами, а сходинками у духовному, пізнавальному розвитку дітей, важливим є правильне педагогічне управління їхніми стосунками, створення умов для взаємозбагачувального спілкування, формування й зміцнення кращих рис характеру, почуття колективізму.

            Підлітковий вік має свої особливості, що визначають завдання, які постають перед класним керівником. Це насамперед стосується формування в учнів:

відповідальності і чуття внутрішньої свободи ( кожен учень класу має  певні  доручення, які в основному діти самі вибирали у зв»язку зі своїми захопленнями та можливостями); 

-        почуття власної гідності (самоповаги)та поваги до інших ( через індивідуальні бесіди з учнями, спостереження за стосунками в колективі, тестування вивчаються характери дітей та їх вміння правильно оцінювати власні дії та  вчинки товаришів);

-        чесності і сумлінності;

-        готовності до соціально корисної праці та прагнення до неї ( яскравим прикладом є спостереження за відношенням учнів до чергування в класі, поведінки в ході «трудового десанту», вміння серйозно ставитися до фізичної праці, яка приносить користь не тільки самій дитині, а й суспільству);

-        критичності і переконаності ( в ході диспутів звертається увага на вміння школярів бачити недоліки як у своїх однокласників, так і свої власні; вміти  аналізувати вчинки, переконувати у чомусь на основі приведення аргументів тощо);

-        наявність стійких ідеалів ( в даному питанню  класному керівнику допомагають вміло підібрані матеріали для годин спілкування, ознайомлення учнів з історичним минулим рідної країни, її героїв, обговорення книг, статтей, що висвітлюють  визначні вчинки лидини);

-        доброти та суворості;

-        ініціативності та дисциплінованості;

-        розмірковування та оцінювання;

-        бажання розуміти інших людей, вимогливості до себе та інших.

Підлітки повинні прагнути знайти соціально прийняту та особистісно для них оптимальну міру поєднання цих якостей у своїй особистості. Тільки за таких умов, знайшовши себе і сформувавшись як цілісна особистість, вони здатні стати повноцінними і корисними членами суспільства.

             Виховання є успішним, якщо воно системне. З одного боку – це система психолого-педагогічна, яка впливає на учнів не тільки як педагогічний фактор (через учителів, уроки, підручники, домашні завдання, класні години), але і як фактор соціальний (через залучення до навколишнього середовища; через ті взаємини, що складаються між дітьми, педагогами, батьками; через психологічний клімат у колективі, що дозволяє об»єднувати дітей і дорослих у межах школи).

            Для всебічного розвитку людини важливою є єдність праці та інтелектуального життя. Атмосфера творчості та дослідження – це важлива риса колективу. І класний керівник повинен враховувати цей факт, як і те, що формування виховного впливу колективу на особистість залежить від того, що є найголовнішим для колективу.

            Від педагога значною мірою залежить, чим стане серце дитини – ніжною квіткою чи засохлою корою, чи знайде вона місце в житті.

      

 СКАЧАТЬ

«Дерево красне корінням, а людина родом»

Мета: виховувати в дітей почуття любові й поваги до своєї родини; зацікавити їx пошуками коріння свого родоводу; дати можливість відчути комфорт i радість від родинного оточення i спілкування; учити взаєморозуміння, взаємодопомоги, усвідомлення своїх обов'язків; закласти в учнів бажання виявляти увагу й повагу до рідних, творити добро, нести красу в дім своїми думками й учинками;                                                                                                                       сприяти розумінні необхідності міцних родинних звязків, важливоситі родинного єднання; формувати відчуття гордості за свою велику українську родину.
Обладнання:ноутбук, записи українських пісень про родину, картки з прислів'ями та приказками на тему родини, аплікація «Квітки допомоги мамі».
Оформления кабінету: фотостенд «Наша родина», стенд із пошуковими учнівськими роботами «Родинне дерево», малюнки дітей «Портрет моєї ciм’ї»

І. Вступне слово вчителя.

Учитель: Добрий день, діти! Добрий день, дорогі rocтi, шановні колеги! Дуже приємно, що ми сьогодні зібралися в нашому теплому родинному колі. Темою спілкування нашої зустрічі є «Щастя і родини».
(Лунає в запису пісня «Родинне коло».)

Учень:  «Родина», «рід» — які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті.
Бо Bci ми з вами — гілочки на дереві
Що вже стоїть віки.
Це — батько, мати, прадід твій i дід.
Учениця: Так, велике дерево-рід, i гілочки на ньому — це ми, тут. Ми швидко ростемо i міцніємо, бо живлять нас соки великої гілки — нашої родини. А родина тим міцніша, чим сильніша в ній дружба.
Учень: Уci дерева-роди — це могутній народ, якого ніколи не здолати, поки він береже своє коріння пам'яттю його й icторією.

ІІ. Хід години спілкування. 

Учитель: Ви, всі діти, цікавились icторією свого роду, розпитували у своїх батьків, бабусь i дідусів про коріння родини (дехто дістався навітъ до четвертого i п'ятого покоління!) i намалювати свої родовідні дерева, які сьогодні представлені тут, на нашій зустрічі. Ви намалювали також портрети своєї родини. Вони цікаві тим, що пройшли через ваше сприйняття, через вашу спостережливість, серце, вони ніби «дихають» вашою любов'ю i ставленням до своєї ciм’ї. .

 Учениця: У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють. I ми їx також найбільше любимо, бо без них не уявляємо свого життя.

Учень: Батько й мати — найрідніші та найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержали життя. Вони вчать нас людяності, доброти, милосердя, збагачують наш розум, укладають у наші вуста ласкаві слова.

Ø Аудіохвилинка (Прослуховування пісні «Родина, родина, від батька й до сина») 

Учитель: Скажіть, будь ласка, що ви відчули, прослуховуючи пісню, які почуття, думки викликала вона, як ви розумієте її зміст? (Розмірковування учнів.( Відповіді учнів)

Вчитель.    Отже, діти,  ця пісня про родину. А ваша родина  це не тільки тато і мама. Це і бабусі, дідусі та їхні предки. А чи потрібно  людині знати всіх своїх родичі?Слово «дослідникам».

Вчитель. Яке щастя, що є батьківська оселя, де завжди вас люблять і чекають. Але всі родини різні за своїми традиціями, укладом.Тож давайте поговоримо про деякі з них.

Учень.У деяких родинах існує звичай називати, наприклад, хлопчика на честь дідуся , а дівчинку — на честь бабусі. А чи є такі приклади у нашому класі?(Діти розповідають про свої імена)

 Учениця. Надійшла черга звернутись до іще однієї родинної традиції —наслідування професії. Часто буває, що любов до тієї чи іншої професії переходить із покоління в покоління Так створюються династії кравців, лікарів, військових, артистів, учителів, шахтарів, інженерів і багатьох інших спеціальностей. У нашому класі також є родини, де склалися династії

(Ведучі називають родини, де є професійні династії, учні класу

розповідають про те, ким мріють стати в майбутньому. )

Вчитель. Друзі, давайте звернемось до нашої гарної виставки «Зазирни у сімейний альбом». Як ви гадаєте, із якою традицією вона пов'язана .

Учень У кожній сім'ї є фотографії, що надовго залишають пам'ять про дорогих людей, про події у родинному житті.  Традиція ця дуже важлива. Адже коли раптом людям траплялося залишати свої домівки на тривалий час, вони у першу чергу брали із собою лише найцінніші речі та фотознімки рідних. На нашій виставці

представлені фотографії із ваших сімейних альбомів.

(Учні класу розповідають про людей та події, які зображені на

фотографіях. )

Учитель.Існує багато інших чудових родинних традицій: як проводити вільний час та відпустку, як відзначати свята, піклуватися про найстарших і наймолодших у сім'ї,як розподілити обов'язки між усіма членами родини тощо. (Учні діляться своїми сімейними традиціями)

Учениця: Ми до батьків сказати хочем слово,
Сповнене ніжності й любові,
Бо без батьків чого ми в світі варті —
Без маминої ласки i тепла,
Без батьківської строгості i жарту,
Без нашого родинного тепла?
Батько i мати — два сонця гарячих,
Що нам дарують надію й тепло,
батько i мати у долі дитячій
так необхідні, щоб щастя було!
Учень: Мама — то ніжність, ласка, тепло, а батько — то впевненість, мужність, сміливість.
Учениця: Образи батьків опоетизовані у віршах, oспівані у піснях, у казках i легендах

 Пісня «Мама»   
 
  

Учениця. Так, дійсно. Батько й мати — найдорожчі й найближчі люди. Вони є порадниками, заступниками, вихователями — чуйними, люблячими. 

Родинне тепло, родинні уроки життя — це те, що людина бере із собою в дорослі шляхи. Батько й мати своїм прикладом навчають працювати, творити красу, доброти, відвертості, щирості у взаєминах iз людьми, навчають жити у правді й мирі, у злагоді. Ці поради всотує у себе душа i проносить упродовж усього життя. 

А мама — завжди непокоїтъся за долю своїх дітей, навітъ, коли ті стають дорослими й літніми людьми. 

Учениця: Мама... Це найпрекрасніше слово на землі. Найтепліше. Найсвятіше. Майже всіма мовами світу воно звучить однаково ніжно. У мами найлагідніші руки, вони все вміють. У мами найвірніше i найчуйніше серце — у ньому ніколи не згаса любов. 

I скільки б не було тобі років — 5 чи 50 — тo6i завжди потрібна мама, й ласка, увага, погляд, підтримка. I чим більша твоя любов до мами, тим світліше i радісніше життя. 

Учениця: Мати простежує за нашою життєвою дорогою, намагаючися вчасно застерегти від хибного кроку чи негідного вчинку. Будьмо чуйними й уважними до неї. I якщо іноді вона буває надто сувора, зрозуміймо її правильно: це тому, що вона бажає нам тільки добра. 

Учень: Хто, як не мама, дорогу зirpiє? 

Хто нас на світі ще так пожаліє? 

Не заморозить нам холод віконце, 

Поки є мама — немеркнуче сонце! 

Хлопчик: Підняли мене з колиски 

Ніжні руки мами. 

Берегли від горя-лиха 

Днями і ночами. 

Вчили на землі стояти 

І ходити вчили, 

А коли бувало важко - 

Додавали сили. 

Працьовиті та невтомні, 

Ласкою зігріті. 

Руки мамині для мене 

Найсвятіші в світі.

Ø Робота в групах
Учитель: Давайте попрацюємо у групах. Завдання: ось «Квітки допомоги мамі», на їx пелюстках напишіть, як саме ви допомагаєте мамі, свoї обов'язки в ciм’ї , що робите (червоним кольором) i що, можливо, ще не робите, а бажано було б це робити (синім кольором).
Учитель: Пропоную вам повісити власну «Квітку допомоги мамі» удома на cтіні та час від часу намагатися робити те, що радять пелюстки.

Учень.
Маму називають берегинею роду. Бо вона справді o6epiraє його, леліє, збepiraє для прийдешніх поколінь.

Мудрість матері — то родинна святиня. Завжди прислухайтеся до маминих слів, до її порад, д отримуйтеся правил вашої родини. Пам'ятайте, що недобре слово залишає в душі матері подряпинку на все життя, вибілює коси, розсипає зморшки на чолі. Даруйте мамі радістъ, зігрівайте її своїм теплом, увагою, i коли виростете, ніколи не забувайте про неї.
Крізь дощ, крізь сніги i тумани,
Чи дороги туман обснує,
Приїжджайте частіше до мами,
Повертайтесь в дитинство своє.
Забувайте обов'язок, втому,
Не марнуйте дрібницями дні,
Приїжджайте до рідного дому,
Розвесняйте в нім душі свої.
Там ростуть чорнобривці i м'ята,
Де пройшли ваші дні золоті,
Лиш не можуть там вічними стати
Руки мамині — крила святі.

Учитель: I знов наші щирі зізнання, наші теплі звернення до рідних людей: тепер — до тата.
Учень: Усе в житті міняється i в'яне,
Усе мина, відходить назавжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зів'яне,
Лиш татові слова зi мною назавжди.
Усе, що є в житті — то долі повеління,
А все, що є в мені — то батькове учіння.
Від батька в мене є терпіння i удача,
I розум, батьку мій, — це твоя добра вдача.

Ø Вправа «Татова хвилинка»
Учитель: Послухайте казку про мyдpi поради батька.
(Читання ланцюжком російської народної казки «Мудрий батько».
«Чи так воно було, не знаю, а як чув, так i розповідаю. Був co6i один селянин. I мав він сина. Коли хлопець виpic i почав допомагати в господарстві, батько й каже:
- Дивлюся на тебе i бачу, беручкий ти до вcix справ. Час минає, молодь росте, старе старіє. Незабаром змужнієш, оженишся i сам станеш на господарство. От i запам'ятай мої слова.
Живи так, щоб у кожній селі був у тебе свій дім. I нехай у тебе щодня будуть нові чоботи. I живи так, щоб люди тo6i кланялися. I завжди будеш справжнім хазяїном.
Подивувався син на такі слова, та й питає:
- Не можу збагнути: xi6a можливо звести в кожному селі будинок? I як можна справляти щодня нові чоботи? Та й як мені жити, щоб люди мені вклонялися?
Усміхнувся батько, та й каже:
- Не тужи, синку. Мою пораду легко виконати. Захочеш у кожному селі бути як удома, май у кожному селі вірного, надійного друга, i буде в тебе там своя оселя. А щоб були у тебе щодня нові чоботи, треба з вечора добре помити та почистити свої чоботи, ніколи цього не забувай, от i будуть вони наступного дня як нові. Ну, а щоб люди тобі першому вклонялися, вставай раніше за вcix, виходь на роботу першим, тоді вci, хто пізніше тебе вийде, вітатимуться з тобою й уклонятимуться. Як бачиш, у моєму наказі немає нічого складного.
Коли прийшов час i син сам почав господарювати, він зважив на поради батька i жив добре».
Учень.. Так, батькова наука, передача умінь від батька до сина, батькова суворість i вимогливість, батькова людяність i стриманість ведуть дитину по життю впевнено i терпляче.

Здавна вважається, що батько — це захисник, годувальник. Батькове слово — закон. Як скаже батько, так i буде, бо він — голова cім’ї, зразок для своїх дітей.

Кожна дитина хоче, щоб її батько був людиною сильною i справедливою, щоб був мудрий i мужній, але щоб водночас відчувати його доброту i лагідність. Поділіться своїми думками про тата.

Учитель: Дуже хочеться, діти, щоб ви розуміли своїх батьків, любили їx. Бо по-справжньому любити їx — означає ириносити в дім мир i спокій, не завдавати батькам болю, образи, прикрощів.
Народна мудрість говорить: «Три нещастя є в людини: смерть, старість I лихі діти». Старість — невідворотна, смерть — невмолима, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від лихих дітей можна дім зберегти, як від вогню. I залежить це не тільки від ваших батьків, а й від вас самих. Бути хорошими дітъми означає не допустити, щоб життя батька й матері було отруєне вашими поганими вчинками. Умійте бути добрими в думках, у почуттях, у діях. Бережітъ здоров'я своїх батьків. Пам'ятайте, що ранню старість i хворобу батькам приносять не тільки праця, утома, а й сердечні хвилювання, переживания, тривоги, прикрощі.
Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки.
Учениця: Цінуйте завжди маму й тата,
Вони зростили вас із немовляти,
Встигайте добре слово їм сказати,
Допоки ви живете в рідній хаті.
Коли ж зміцніють вaшi крила, соколята,
Відчуєте ви силу, щоб лігати, —
Не забувайте маму й тата,
Ixнix порад, добром багатих!

Вчитель.Добрі та мудрі поради дають вам також ваші  бабусі та дідусі. Іхній життєвий досвід та доброта  допомагають завжди вам.
Ø Робота з прислів’ями (Гра «Збери прислів'я»)
Учитель: Родина, родинні стосунки, виховна роль родини — усе це покладено в основу багатьох наших українських народних прислів'їв та приказок.
Давайте знову зберемось у групи i з двох половинок складемо приказки та прислів'я про родину.
(Роздаються картки.)
1. Шануй батька й неньку — буде тo6i скрізь гладенько.
2. Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець,
3. Яке дерево — такі й квіти, які батьки — такі й  діти.
4. Яка сім'я — такий i я.
5. Який дуб — такий тин, який батько — такий син.
6. Який кущ — така й калина, яка мати — така й дитина.
7. Мати одною рукою б'є, а другою гладить.
8. Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів — батька.
9. Добре дитяті, коли добрі батько й мати, коли в xaті лад.
10. При сонці тепло, при матері добре.
11. До людей по розум, до матері по серце.
12. У сокола i діти — соколята.
ІІІ. Підсумок години спілкування.
Учитель: Родина зігріває вас маминою піснею, батьковим напуттям, дідусевими казками, бабусиними вишиванками, незрадливістю рідного слова. Тож i ви, діти, говоріть до своїх рідних тільки добрі, теплі слова, робіть тільки добрі справи.
Учениця: Слово чарівне! Яка в ньому сила!
Скажеш з любов'ю — i paдість росте!
Слово чарівне народжує крила —
Ви не забудьте школи про те!
Учень: Донечко, синку, сестрице, братусю, —
Дружна, велика, весела сім’я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю, —
Мій o6epiг i родина моя!
(Н.Красоткіна)

Танець

                

Учениця: Але родина — це не тільки родичі Це i наш клас, i школа.
Учень: Родина — це i весь наш український народ, наша велика Батьківщина.
Учениця: В шасливі i важкі години —
Куди б нам не стелився шлях —
Не гасне вогнище родинне
В людських запалених серцях.
Учень: На світі білому єдине,
Як i Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша i сім'я.
Учениця. Мій отчий дім
Ти дав усе мені.
Моя Вкраїно, піснею багата,
Як та любов, яку дарує мати.

Учитель. Бажаю всім вам щастя, здоров'я, злагоди у родинах! Сподіваюся, що в нашій шкільній родині теж завжди пануватимуть щирість i взаєморозуміння, а у великій всенародній родині — мир.

СКАЧАТЬ 

                            Літературний КВК

                «Сторінками улюблених книг»

           Мета: розвивати читацькі смаки та інтереси, зв'язне мовлення, мислення, пам'ять, увагу та кмітливість, інтерес до художнього слова, зарубіжної літератури.

Ведучий.

             За стародавніх часів на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Але потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід, знання виникла у людей дуже давно. Тож «сторінками» найдавніших книжок ставали камені, стіни печер, сокири, щити воїнів.

           Перші люди навчилися робити зручні та легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку виготовили в Малій Азії, у стародавньому місті Пергамі у її ст. до н. е. Через це папір зі шкіри й називали пергаментом.

           На нашій батьківщині ще за часів Київської Русі книга була у великій пошані. Київський князь Володимир Святославович, який жив 1000 років тому, відкрив школи, спеціальні майстерні, де переписували, розмножували книги. А за доби князювання Ярослава Мудрого в Києві при Софіївському соборі заснували першу бібліотеку. Там працювали переписувачі, перекладачі з інших мов. Так поступово читачеві відкривалася світова література.

         Ось як про це сказав Дмитро Павличко, відомий український поет:

Благословенна та ясна година,
Коли читає «Кобзаря» юнак...
Коли говорять Ґете, Шекспір,
Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.

             Свою любов до книги в Клубі Веселих і Кмітливих сьогодні будуть доводити наші учасники — команди «Шукачі пригод» та «Шибеники».

 1. Представлення членів журі
Просимо команд вийти для привітання:

2. Привітання команд

1 - й   к а п і т а н
Веселі «Шукачі пригод»
Сьогодні будуть з вами разом.
Позбавлять вас усіх клопот,
Ми сміємось не за наказом.
Команда
Веселі «Шукачі пригод»
У КВК прийшли пограти.
Веселі «Шукачі пригод»
Готові вас перемагати.

2-й капітан
«Шибеники» невгамовні
І до того ж ще й невтомні.
Ми не гаєм часу
марно
І прийшли сюди недарма.

Команда
Друзі щирі КВНу,
Ми виходимо на сцену
І несемо радість людям —
Глядачі нас не забудуть.

3. Розминка
1.Де пройшло дитинство Мауглі? ( у джунглях)
2.Що вирощували Кай і Герда в ящиках?(троянди)

3.Яку таємницю приховував Прометей? (таємницю смерті Зевса)

4.Який міфічний герой здійснив 12 подвигів?(Геракл)
5.Який герой казки «Снігова Королева» придумав чарівне дзеркало?(Чорт)
6. В якій казці описані всі пори року, що змінювати одна одну дуже швидко?(12)
7. Яке слово намагався скласти з криги Кай?(вічність)

8.Хто був товаришем у Тома Сойєра? (Гекльбері)

4. Конкурс капітанів «Чий це портрет?»
1. Очі її сяяли, наче зірки, але не було в них ні тепла, ні миру. (Снігова Королева)
2. Яке малесеньке! Воно зовсім голе... І яке сміливе... (Мауглі)
3. Незвичайна вигадниця, фантазерка та мрійниця, чудовий, надійний друг, кмітливе розбишакувате руде дівчисько. (Пеппі Довгапанчоха)

4. «В центрі натовпу, розчепіривши передні лапи й тремтячи всім тілом, сидить на землі сам винуватець скандалу – біле, гостроморде хортеня з жовтою плямою на спині»(«Хамелеон»)

6.»Через холод у душі і вся постать у нього немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли…» (Скрудж)
5. Конкурс «Найкращий художник»
Змагаються команди.
Завдання: по черзі, не спілкуючись один з одним,  намалювати ілюстрацію до твору. Починає капітан.

Конкурс «Найкращий актор»-  Інсценізація уривків з  літературних творів.

-  Постановка казки-трагедії та казки-комедії ( пантоміма)

7. Літературне лото
Кожна команда одержує набір слів та словосполучень. Завдання: дібрати літературні пари.
Наприклад: Кай — скалка.

Черевичок – Попелюшка

Вогонь  - Прометей

Аґрус – Городовик

Духи – Скрудж

Залізне дерево – Крузо

Троянда – Герда

Корабель – Дік Сенд
8. Конкурс «Відгадай»
Члени команди відповідають на запитання.
Якщо відповідь неправильна, інша команда може дати свою відповідь.

Запитання команді «Шибеники»
1. Хто наказав принести у зимову ніч підсніжники?. (Королева)
2. Ім'я друга Герди. (Кай)
3. Найстрашніший ворог Мауглі. (Шер - Хан)
4. Що означає слово «Мауглі»? (Жабеня)
5. Прототип Робінзона Крузо (Селкірк)
6. Батьківщина оленя з казки Андерсена, ( (Лапландія)

Запитання команді «Шукачі пригод»
1. Хто прикував Прометея до скелі? (Гефест)
2. Дівчинка, яка перемогла Снігову Королеву? (Герда)
3. Як мешканці джунглів називали вогонь? (Червона квітка)
4. Хто написав листа на рибині? (фінка)
5. Ім'я вожака вовчої зграї? (Акела)
6. Скільки років пробув на безлюдному острові Робінзон? (28)

9. Музичний сюрприз.

Поки журі підбиває підсумки, ведучий пропонує цікаву інформацію:
• найбільша у світі книга побачила світ у 1832 році у Лондоні, вона називається «Пантеон англійських героїв». Її довжина — 5, 7 м, а ширина — 3,7 м, розмір літер цієї книжки —15 см;
• найменшу книгу – « Мурашки» - було надруковано у 1980 році в Японії. Її розміри 1,4 х 1,4 см.
9. Підбиття підсумків.
Оголошення  результатів  та нагородження переможців.

СКАЧАТЬ

Виховна година

"Дніпропетровщина - мій рідний край"

Мета: Виховання любові до рідного краю, почуття причетності до всіх подій, які відбуваються на Дніпропетровщині, в Україні, пробудження національної самосвідомості, формування і розвиток почуття гордості за свій народ, свій край, країну, готовності здобувати якісну освіту і розумними справами збагачувати рідну землю.

Обладнання: книги про Дніпропетровщину, ілюстрації , плакати, вислови видатних людей, ТЗН.

Дніпропетровщино! Перлино степова, неповторна дивною красою,

В нас – твоя історія жива, наше серце повниться тобою.

Отчий мій, святий козацький краю, гордість і надія України,

З ювілеєм ми тебе вітаєм, хай про це усюди слава лине!

Твої надра - найбагатші в світі, золотом покрита вся земля,

Ти в усьому в Україні – лідер, це нам серце й душу звеселя!

Хай же щедро ниви колосяться, накують зозулі много літ!

Щиро ми тобі бажаєм щастя, земле юна й древня, як цей світ!

 Вчитель:  Діти , сьогодні ми з вами будемо говорити про рідний край, про землю, на якій ми народилися, яку любимо понад усе на світі і називаємо її Батьківщиною.   Урок  проведемо в формі усного журналу. Отже ,  перегортаємо першу сторінку нашого журналу « Історія Дніпропетровщини  »

 Вчитель.   Розташована в оточенні семи областей неповторна Дніпропетровщина всім не просто сусідка. Місце на карті великою мірою визначає нашу зважену, центристську позицію, спроможність об’єднувати численні культурні, побутові традиції, формувати принципи толерантності й порозуміння. У найскладніші часи розвитку молодої незалежної держави область уміла брати на себе відповідальність за вектор розвитку не лише свого регіону - і тим забезпечувала впливовість на долю держави, що завжди визнавали й визнають не лише в Україні. Для кожного з нас найсвятішими є слова Мати, Батьківщина. Адже Батьківщина – це не тільки наша країна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився й виріс, де минули найкращі роки твого життя. Для нас це слово тісно переплелося зі словом Дніпропетровщина, 80-річчя якої ми відзначали  27 лютого. Саме в цей день 1932 року Президія ЦВК СРСР затвердила рішення 4 позачергової сесії ВУЦВК УСРР від 9 лютого про створення на території України 5-ти областей: Київської, Харківської, Вінницької, Одеської та Дніпропетровської. За останньою закріплювалося 54 адміністративно-територіальні одиниці – 4 міста та 50 районів. Але вже напередодні Великої Вітчизняної війни Дніпропетровська область складалася із 26 районів та 7 міст обласного підпорядкування. На 1991 рік в області було вже 13 міст обласного підпорядкування та 20 районів. За останні роки відновлено 2 райони – Петриківський та Юр’ївський. Сьогодні в області 22 адміністративних райони, 21 місто (у тому числі 13 обласного підпорядкування), 47 селищ міського типу і 1440 сільських населених пунктів.

Пісня «Тільки в нас у ріднім краї».

            За 80 років населення Дніпропетровщини збільшилося у кілька разів. На карті області з’явилися нові міста і райони: Марганець, Тернівка, Вільногірськ, Апостолове, Юр’ївський, Петриківський райони, багато сіл.

Як не любити до нестями тебе, що в серці, як розмай,

Залитий серцем і піснями, весною сповнений мій край!

     Вчитель. А чи знаєте ви, діти , чим багата наша Дніпропетровщина?

    Сторінка журналу «Багатства рідного краю»

         В надрах нашого регіону виявлено 302 родовища і 950 рудо проявів. Є свої газові і нафтові родовища (Перещепене, Виноградівка, Кременівка), апостолівським гранітом обкладено Московський університет ім. Ломоносова та Мавзолей Леніна, з нього виготовлені пам’ятники практично на всій території колишнього Радянського Союзу.

           В Кривому Розі добувають залізну руду, в Павлограді – вугілля. Вченими розвідані запаси золота. І в недалекому майбутньому після завершення геологічної розвідки відкриються золотокопальні.

           Дніпропетровщина – великий індустріальний центр України. Багато заводів і фабрик діють в містах нашої області. Так, найбільша в світі доменна піч, в якій виплавляють чавун, розміщена на Криворізькому металургійному заводі.

             Унікальним є об’єднання «Південний машинобудівний завод», на якому виготовлено 400 супутників, запущених на орбіту Землі. А ці супутники розробили у Дніпропетровському конструкторському бюро «Південне». А ще на тому заводі випускають трактори, тролейбуси. На заводах виробляють труби, електровози, вагони, комбайни. На кондитерських фабриках виготовляють різноманітні солодощі.

            У нашому краї розвідано 15 родовищ мінеральний вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення у лікувальних, столових і мінеральних водах. А води і грязі обласної лікарні «Солоний Лиман» за своїми цілющими якостями відомі за межами нашої держави.

Сторінка журналу «Відомі постаті»

Вчитель.   Діти, ми сьогодні пишаємося своїм рідним краєм, його здобутками та досягненнями. Дніпропетровська область – регіон-лідер, регіон високоосвічених, працелюбних, мужніх і талановитих людей. А чи знаєте ви, діти, хто очолює сьогодні нашу область? (Відповідь дітей - Олександр Вілкул)

             Наша область багата не тільки своїми надрами, вона пишається й видатними  діячами науки, культури, мистецтва, політики, спорту. Давайте пригадаємо цих людей. (Діти називають відомі  їм імена і коротко розповідають про цих людей).

Учень.

 Є на світі така сторона,

Що тепер уявляється раєм,

Де стежина у трави пірна,

Де зійшлися степи з небокраєм.

Неповторна, єдина, одна –

Щедрим сонцем, любов’ю зігріта,

Де гречки, як землі сивина,

Зацвітають на маківці літа.

Є на світі така сторона,

Золотими дощами умита,

Де холодні криниці без дна,

Де я можу душею спочити.

Вчитель.  Діти , ми з вами живемо на Дніпропетровщині. Про цей чарівний край складено багато легенд, віршів, про наш край в народі говорять:металургійний цех України, перлина руди і металу, А свої неперевершені СІМ ЧУДЕС ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ  вже давно дивують людей, котрі приїздять до нас ---на Дніпропетровщину. Ось погляньте на сучасне місто.

(  звертається  увага  дітей на дошку, де висять ілюстрації)

Так, діти, це сучасний вигляд міста Дніпропетровська—нашого обласного центру.

Отже, діти, на Дніпропетровщині існують свої Сім Чудес.

1. Чудо—Степові піраміди

2. Чудо—Камяні пращури Мамая

3. Чудо—Собор, що здіймається в небо

4. Зараз, діти, я розповім вам одну із історій. яка свідчить про заснування цього Чуда -- Собору.

5. Чудо-- Кодак—твердиня на Дніпрі.

6. Чудо—Золотий міст на Катеринославщині

7. Чудо—Космічні орбіти земного заводу.

(Діти переглядають  презентацію «Сім чудес Дніпропетровщини», розповідають про кожну споруду».

Учень. :

 Є сім чудес у нашім краї,

Кургани скіфські по степах.

Завмерли баби у музеї

Із сумом й мудрістю в очах.

 Козацький храм у небо лине,

Відроджується монастир.

 Старенький міст помолоділий,

Працює у новітню зміну.

 Летять ракети в синю далеч,

І славлять рідну Україну.

    

Слідуюча сторінка нашого усного журналу – Межівський район.

Вчитель. Дорогі діти,  а зараз ми з вами проведемо  бесіду.

1.Що ви знаєте про утворення Межівського району?

2.Чим багата Межівщина? Які основні підприємства знаходяться на території Межової?

3.Хто є головою районної державної адміністрації ?

4. Кого з відомих людей Межівщини ви знаєте і чим саме вони прославили свій край?

Учень. Візитна картка Межівщини.

Межівський район утворений у 1923 році на базі Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Селище міського типу Межова створене в 1957 році шляхом обєднання сіл Григорівка, Камянка і Новославянка.
Район поділений на 11 територіально-адміністративних одиниць 2 селищні та 9 сільських рад. Всього на території району знаходиться 52 населених пункти, у яких мешкають 26,4 тис.осіб. Загальна площа земель складає 125,1 тис. га. Сільськогосподарських угідь – 111,6 тис. га. Основними водними артеріями району є мілководні річки Вовча, Солона та Бик.
Заселення Межової пов’язане з будівництвом залізниці Юзівка-Катеринослав, завершеним у 1884 році. Тоді ж була збудована і залізнична станція Межова, яка дала назву сучасному селищу. У 90-х рр. ХІХ століття землі, розташовані на північний захід від станції, почали заселятися вихідцями із села Слов’янки. Так виник хутір Новослов’янка. На північ від Межової, вихідці із села Підгороднього заснували село Григорівку. На початку ХХ століття у цьому селі виникли промислові підприємства, здебільшого по переробці сільськогосподарської сировини: 2 парові млини, олійниця, ливарня, шкіряна майстерня та завод по ремонту сільськогосподарських машин.
Економічну основу сучасного району забезпечує аграрний сектор, промисловість, мале підприємництво.
В агропромисловому комплексі району функціонують 25 товариств, 70 фермерських господарств, особистих селянських господарств - 1929. Провідними підприємствами сільського господарства району є ТОВ АФ “Петровського”,ТОВ“А/Ф„Зоря”.
Промисловість району представлена двома підприємствами які базуються на переробці сільськогосподарської продукції: ТОВ „Старт”, ТОВ „Ренклод”. Питома вага продукції виробленої промисловими підприємствами складає понад5%.
Однією з складових економіки району є підприємницька діяльність. В малому бізнесі на сьогодні займається більше 11% працездатного населення. Кількість підприємств малого бізнесу складає 39 одиниць, питома вага виробленої малими підприємствами продукції в загальному обсязі складає 17%.
Для повного забезпечення освітніх послуг діють професійно-технічне училище № 76, де навчається майже 400 учнів з 8 спеціальностей, аграрний ліцей-інтернат, 15 середніх загальноосвітніх шкіл, 3 неповних середніх заклади, 2 навчально-виховних об’єднання І ступеня, 15 дитячих дошкільних установ, міжшкільний навчально – виробничий комбінат, дитяча юнацько-спортивна школа.
Збережено матеріально-технічну базу районного комунального закладу освіти „Дитячий оздоровчо-виховний табір „Лілія”, який використовується за призначенням /щорічно оздоровлюється майже 600 дітей шкільного віку/.
У районі працює 21 клубна установа, районний Будинок культури, історико-краєзнавчий музей, школа естетичного виховання, Будинок творчості школярів.
В районі 2 Героя Радянського Союзу: Машир Іван Васильович, Надточий Іван Іванови;  1 Кавалер багатьох бойових орденів: Березняк Євген Степанович;
3 Героя Соціалістичної Праці: Артюхов Антон Якимович,
Блоха Тихін Кирилович, Шелест Іван Лукич;
3 Заслужені механізатори України: Рак Михайло Минович, Ненашко Анатолій Феофанович, Чопенко Володимир Борисович;
2Заслужені вчителі України: Білоус Катерина Захарівна,
Лисак Іван Васильович;
2 Заслужені працівники охорони здоров’я України:
Неділько Меланія Іванівна, Шеремет Любов Юхимівна.
4 науковця: Іванисенко Віктор Панасович, Клименко Федір Єлисейович, Роздорський Григорій Іванович, Романенко Анатолій Юхимович;
Видатні особистості: Харламов Віктор Георгійович – заслужений працівник сільського господарства України; Дзюба Нінаїда Вікторівна – працівник сільського господарства, ветеран праці, відзначена орденом трудової слави трьох ступенів; Малинська Світлана Володимирівна – лауреат обласного конкурсу педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів; Іщенко Аделаїда Романівна, учениця 4 класу Межівської початкової школи, переможець багатьох Всеукраїнських конкурсів з образотворчого мистецтва.

Я люблю свою хату, і подвір*я, й садок,

Де і сонця багато, і в жару холодок!

Тихо й затишно, квіти коло хати цвітуть,

І невтомно все літо, бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне: стіни білі як сніг,

І віконце привітне, і дубовий поріг.

Пісня «Старенька хата»

Учень.

Біжить стежка рушникова у світ від рідного порога,

Біжить до чистої криниці, у ній купаються зірниці,

І загляда на пишну вроду калина у прозору воду.

Тут починався рід наш красний. Над ганком сходив місяць ясний.

Калина в лузі квітувала, мене матуся колихала.

Пропахли вітром колоски – таке чіпке безмежне поле.

І мамин хліб і ті стежки, якими вранці йду до школи.

Наша славна Батьківщино, наше щастя і наш край!

Підсумок уроку:

Вчитель: Сьогодні ми ще більше дізналися про нашу рідну Дніпропетровщину. Тут, на цій землі, наш родовід, наше домашнє вогнище, материнська пісня, батьківське поле – найбільші святині в людському житті. Скільки в цих словах тепла, любові, ніжності! Не уявляю себе без Дніпропетровщини, без її зелених лук, що вражають своїми барвами, без її синьооких річок та ставків, без її блакитного неба, без її маленьких сіл та міст.

Я люблю і пишаюсь тобою, моя усміхнена і велична Дніпропетровщино!

Дніпропетровщино моя, мій рідний краю,

Земля заводів, шахт, великих міст!

Люблю тебе і серцем відчуваю

Майбутнього твого величний ріст!