Виховання інтересу до колективної творчої діяльності, формування лідерських та організаторських якостей школярів

Чільне місце в системі позакласної виховної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів посідають колективні творчі справи (КТС). Головним їх організатором є класний керівник.

                    Систематизував і дав наукове обґрунтування цій методиці дослідник І.П. Іванов.

                      Колективна творча справа —це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователем мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.

                        Колективні творчі справи є важливим фактором розв'язання виховних завдань. Виховні завдання, які висуваються педагогами у процесі КТС, розв'язуються непомітно: члени колективу визначають ці завдання і вони стають для них вимогами до самих себе. У процесі КТС одночасно розв'язується багато виховних моментів  морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів. КТС розвивають у єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали), емоційно-вольову (почуття, інтереси, потреби), дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру). Участь вихованців у підготовці та проведенні КТС якнайкраще сприяє їх залученню до активної соціальної діяльності, а отже, створює оптимальні умови для набуття соціального досвіду.

           Але щоб КТС стали ефективними і мали хороший результат , необхідно глибоко і всебічно вивчити класний колектив.

Свою роботу з учнівським колективом у 6 класі розпочала із знайомства з медичними картками, вивчення умов проживання учнів, індивідуальних особливостей характеру, відносин дітей з батьками та однокласниками, рівня вихованості, результатів навчальних досягнень учнів, соціометричних досліджень, проведених шкільним психологом, анкетування, в ході яких були виявлені лідери, ті, кому віддають перевагу, прийняті та ізольовані. Знання міжособистісних,  психолого - емоційних стосунків між учнями класу необхідне  для подальшої роботи не лише для згуртування класного колективу, але і для індивідуальної роботи з учнями, особливо з лідерами та ізольованими дітьми.

 Важливим кроком до успішної роботи класного колективу є вибори учнівського самоврядування. З цією метою проводжу різні  анкети. Наприклад, «Мої однокласники», серед  запитань якої є такі : «Кого з учнів класу я покликав би на допомогу», « У кого з учнів класу я попрохав би поради», « З ким із дітей мені б хотілося жити на безлюдному острові і чому?» Відповідаючи на такі запитання, діти , самі не підозрюючи цього,  вибирають людину, яка ніколи не підведе, дасть хорошу пораду, врятує,  багато чого вміє сама та навчить іншого. Для вияснення захоплень та уподобань дітей в ході знайомства з ними, пропоную анкету, у якій  є питання : « Що ти любиш робити  у вільний час?», «Який гурток хотів би відвідувати?»  Таке знайомство з дітьми дає можливість  звернути увагу класного керівника  на окремих дітей,  спланувати попередньо напрямки роботи  членів учнівського самоврядування. Адже бути лідером дуже складно. Є учні ,  які хотіли б бути лідерами, але за ними не йдуть інші школярі. А є  діти,  у яких виявляються риси лідера, але  вони  невпевнені у  своїх можливостях. І тут починається робота класного керівника, яка спрямована на корегування тих чи інших дій,   створення в класному колективі умов для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, задоволення соціально цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів.

           Намагаюся  зробити так, щоб задовольнити  бажання  усіх учнів проявити себе: наприклад,  більшістю голосів старостою  класу обрана  Хоменко Альбіна ( дівчинка  зібрана, активна, дружелюбна, розумна, сама може показати приклад як у навчанні, так і у позакласній роботі, має почуття гумору, чесна) Інші діти, які  теж мають лідерські амбіції, очолюють  певні ділянки роботи у класі: Запорожченко К.- редколегія, Діденко Ю. – «Весела криниця», Филь Д. «Криниця пам»яті», Матюхіна Ю. – «Криниця доброти» та інші.

При виявленні учнів «неприйнятих» чи «ізольованих», намагаюсь допомогти їм якнайповніше продемонструвати свої кращі якості (наприклад, доручаю їм організувати таку справу, в ході якої вони зможуть проявити себе якнайкраще і цим заслужать повагу серед однокласників Так сталося з Зінченко Тетяною, яка до 6 класу біла непомітною, неприйнятою  дітьми. Доручаю їй  важливі завдання , пов»язані з конкурсами  малюнків,  газет ,  виготовленням різних виробів – і змінюється сама дитини та ,що дуже важливо, змінюється ставлення інших до неї. Складно, але насьогодні є певні результати у відношенні однокласників до Олексенка Олексія. Ця дитини надзвичайно складна, усамітнена, з вадами здоров»я, але  у деяких справах дуже відповідальна. Наприклад, при підготовці  до годин спілкування він знаходить  по темі якісь документальні фільми, презентації. За це отримує  подяку. і цим самим звертає на себе увагу однокласників).

Важливу роль відводжу роботі щодо створення згуртованого дієвого активного класного колективу. Вважаю, що колектив має важливе значення у процесі виховання особистості, а значить високоморальна соціально активна особистість може сформуватися лише в колективі з високим рівнем розвитку.

Колективна творча справа – це спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань спільно з дітьми і дорослими. При організації виховних заходів враховую принцип «зміни ролей» і залучення всіх учнів до виконання таких організаційних дій, що сприяють їх особистісному розвитку і готують до майбутньої самостійної діяльності.

Діти з великим задоволенням готувалися, наприклад, до години спілкування «Мій родовід». Крім того, що кожна дитина  збирала відомості про свою родину, малювала родове дерево , учням було запропоновано поділитися на групи, на чолі яких  вони обрали  лідерів,  і підготувати окремі завдання: 1) розповідь про родичів – учасників Великої Вітчизняної війни, 2)  походження імені; 3) виразне читання вірша про родину; 4) фото «Моя родина» ; 5) художній номер. Діти обирали певну групу по бажанню, а деякі приймали участь у двох – трьох одночасно.  Готуючись до години спілкування  «Байдужість не прощається»  , я запропонувала  провести цей захід у формі судового засідання. Діти зацікавилися і ,що особливо приємно,  вносили свої пропозиції, готували відеоматеріал, брали активну участь у  підготовці.

Колективна творча справа сприяє:

Розвитку організаторських і комунікативних умінь;

Формування відповідальності за справу;

Прищепленню загальнолюдських та національних цінностей;

Формування лідерських якостей;

Розвитку креативності;

Розвитку особистісних здібностей;

Набуттю досвіду роботи в команді;

Розвитку самостійності.

Організовуючи захід за технологією КТС, виділяю такі етапи його підготовки і проведення:

1. У класі створюю тимчасову ініціативну група, своєрідну раду справи, якій доручається розробка плану майбутнього заходу. Таким чином у дітей формується досвід самоуправління, вони привчаються до оцінки і самооцінки.

2. Тимчасова ініціативна група спільно планує, розробляє програму, (композицію, сценарій) майбутнього заходу.

3. Після розробки програми заходу група складає список підготовчих справ, коштів, матеріалів, що необхідні для розв’язання задуму. Як результат, в учнів розвивається практичність, діловитість, уміння передбачати умови, які забезпечать успіх майбутньої справи.

4. Ініціативна група, використовуючи усі свої організаторські уміння, розподіляє між учасниками заходу завдання, доручення, щоб забезпечити виконання кожного пункту програми.

5. Клас, отримавши завдання, включається в діяльність по підготовці колективного заходу.

6. Проведення підготовленого заходу.

7. Зустріч тимчасової ініціативної групи відразу ж після завершення заходу, в ході якої відбувається формування уміння самоаналізу колективної діяльності, розвиток досвіду практичної оцінки дій, вмінь, звичка до обов’язкової оцінки результатів своєї діяльності, досвід дотримання єдності задуму і його втілення в дійсність.

Я переконалась у значних перевагах проектної методики та технології колективних творчих справ. Це, насамперед, набуття учнями соціальних навичок: роботи в команді, орієнтації на виконання певних завдань, критичний аналіз досягнутого, вміння відстоювати власну точку зору, формування відповідальності за роботу. Всі ці якості просто необхідні для життєво компетентної особистості, яка є активним членом суспільства.

Важливу роль у процесі формування дружного і активного класного колективу вбачаю в організації спільного дозвілля. До різних календарних свят у класі проводяться тематичні розважальні заходи, причому головними сценаристами і організаторами виступають самі учні. В ході підготовки  виявляються творчі здібності дітей Наприклад, готуючись до  свята осені або до святкування Дня збройних сил України чи 8 Березня діти самі пишуть сценарій (особливо відзначається Запорожченко Катерина та Хоменко Альбіна), організовують ігри та конкурси ( Єлисєєва Анастасія, Чумак Юлія, Матюхіна Юлія, Рибянець Олександр, Радченко Юрій), готують художні номери (ДіденкоЮлія,  Хоменко Альбіна).

Вважаю, що у таких неформальних ситуаціях вчитель повинен показати себе не суворим керівником, а швидше старшим другом, який разом з дітьми не боїться активно відпочивати. Як показав мій досвід, авторитет вчителя при цьому аж ніяк не знижується, а навпаки, учні вчаться більше довіряти класному керівнику, починають усвідомлювати себе і вчителя як єдиний дружний колектив.

«У кожній людині - сонце. Тільки дайте йому світити», - говорив Сократ. Тож буду намагатися створити максимально сприятливі умови для того, щоб кожен учень мого класу міг максимально розкрити свої здібності і таланти