ПОРТФОЛІО

 Година спілкування Твоя професія – твій життєвий успіх

Презентація

Формування життєвої

компетентності, виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості

Впровадження в практику роботи інтерактивних технологій – важлива складова моєї роботи. Таке навчання, побудоване на принципах взаємодії учня з усіма учасниками та об’єктами педагогічного процесу,  не тільки активізує діяльність учнів, а й спонукає їх до творчості.   Серед інтерактивних методів надаю перевагу проблемному  навчанню, інсценуванню, роботі в групах, рольовій  грі, анкетуванню, уявним прогулянкам , тощо.

Часто пропоную учням складати кросворди, малювати ілюстрації до вивчених творів, щоб на уроці вони захищали свої роботи, коментували зображуване, викликаючи товаришів на дискусію. За змістом твору даю такі завдання :    «угадай героя», «знайди помилку», « доповни зображуване» та інші..

Завжди  викликає цікавість учнів прийом «метаморфози» . Їх захоплює чарівний світ перетворень. Діти уявляють себе  Гомерами,  Достоєвськими  (часто до уроку учні отримують завдання приготувати зустріч з митцем чи героєм твору у формі телепередачі, наприклад, «Позаочі»; взяти «інтерв’ю» у письменника чи героя літературного твору тощо)  чи Ахіллом, Річардом I  або героєм байки, коли показують сценки з творів. Цей прийом вносить в урок елементи компаративного аналізу, а отже розвиває мислення учнів, підвищує інтерес до літератури .

Зацікавлюють дітей ділові ігри – це такі рольові міні – вистави, що побудовані на програванні професійних ролей. У таких іграх діти імітують  діяльність представників різних професій: письменників, журналістів, учених, композиторів, екскурсоводів тощо. Частіше всього таку гру пропоную під час  вивчення біографії митця
Наприклад, на уроці, присвяченому вивченню творчості Шекспіра, працюють малі групи: "Журналісти", Дослідники", "Літературознавці", "Критики", "Маркетологи", кожна з яких отримує своє завдання: "журналісти" опрацьовують біографічний матеріал, "дослідники " знайомляться з сонетами  В.Шекспіра  та роблять висновок щодо повчальності його  творів, "літературознавці" проводять невеличке дослідження текстів поета, з'ясовуючи ключові слова та частоту їх вживання, роблять висновок щодо емоційного впливу творів Шекспіра  на читачів. "Маркетологи" створюють загальну аргументовану рекламу творчості Вільяма Шекспіра. Потім кожна група, презентуючи результати своєї роботи, ознайомлює решту учнів з певним аспектом життя і творчості відомого  митця, тобто відбувається активний процесс  взаємонавчання учнів.

Метод «театралізації», рольові ігри дають можливість залучати до роботи багатьох дітей, розвивають артистичні здібності, вміння складати сценарії, дають можливість удосконалювати техніку читання, сприяють цілісному осягненню засобів словесно - художнього зображення в

літературному творі, розвивають уміння характеризувати літературний персонаж, збагачують мовну культуру школяра, формують навички колективного спілкування.

Так, діти 5-6 класів з великим задоволенням інсценізують уривки з   творів, готують зустрічі з казковими героями.

Усе частіше практикую використання на уроках світової літератури презентації. Презентація - це форма подачі матеріалу у вигляді слайдів, на яких можуть бути представлені таблиці, схеми, малюнки, ілюстрації, аудіо - і відеоматеріали . Перш ніж створити презентацію, необхідно сформулювати  тему і визначити  концепцію і місце презентації в уроці. Якщо презентація стає основою уроку, то виділяються етапи уроку, вибудовується  логіка міркування від постановки мети до висновку.

Якщо презентація лише частина уроку, один з його етапів, то чітко формулююється мету використання презентації і, виходячи з неї, відбирається, структурується  і оформляється  матеріал. У даному випадку чітко обмежується  час показу презентації, продумуються  варіанти роботи з презентацією на уроці: запитання та завдання учням .

Якщо презентація - творча робота учня або групи учнів, то необхідно якомога точніше сформулювати їй (їм) мету роботи, визначити контекст роботи у структурі уроку, обговорити зміст і форму презентації, час на її захист. З презентацією, створеної учнем, необхідно  знайомитися  заздалегідь, особливо якщо вона грає концептуальну роль в уроці .

Я переконана, що можливості використання ІКТ на уроці необмежені і все залежить від тих цілей і завдань, які намагається вирішити вчитель відповідно до теми уроку або програмними вимогами. 

Портфоліо

Наскрізне навчання і виховання – ключ до ефективності навчально – виховного процесу в умовах  освіти для сталого розвитку

           Змінився час, змінюються і вимоги до людини, її освіченості. Даючи базові знання учням в школі, треба навчити дітей вчитися упродовж життя, використовувати здобуті знання у практичному житті.   Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, пропонувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Тому орієнтиром змісту освіти є розвиток особистості .

           В умовах сьогодення школа залишається єдиним соціальним інститутом, який може взяти на себе захист прав кожної дитини, які б забезпечували їй повноцінний особистісний розвиток у максимально можливому діапазоні росту її індивідуальних ресурсів. Сьогодні у педагогічній науці яскраво заявляє про себе особистісно орієнтований підхід, який забезпечує створення нових механізмів навчання і виховання та ґрунтується на принципах глибокої поваги до особистості, самостійності особи, врахування індивідуальності.

           Особистісно орієнтований підхід має суттєво гуманізувати навчально-виховний процес, наповнити його високими морально-духовними переживаннями, утвердити принципи справедливості і поваги, максимально розкрити потенційні можливості дитини, стимулювати її до особистісно розвивальної творчості. “Особистісно зорієнтоване виховання – це утвердження людини як найвищої цінності, навколо якої ґрунтуються всі інші суспільні пріоритети”, - вважає І.Д. Бех ..Сучасні вимоги до формування цієї освітньої технології визначалися у дослідженнях В.О. Сухомлинського, Я.Ф. Чепіги, І.Д. Беха, О.Я. Савченко, О.М. Пєхоти та ін.

                Особистісно орієнтоване навчання – це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Це визнання учня головною фігурою всього освітнього процесу. Визначаючи мету і завдання особистісно орієнтованого навчання, зазначимо, що це процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її “суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні” .

               В умовах навчання відбувається становлення та розвиток таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватися та нести відповідальність за наслідки власних дій. Орієнтація навчання на особистість передбачає створення оптимальних умов використання різних джерел наукової інформації для кожного учня при опануванні знань. Працюючи над розробкою моделей уроків, треба прагнути побудувати їх на оптимальному поєднанні традиційних, перевірених часом принципів дидактики, таких як науковість, відповідність віковим особливостям з інноваційними підходами особистісно орієнтованого навчання. Ознаками цієї технології є, на мою думку, такі:

- учень усвідомлює мету уроку як важливу особисто для себе;

- засвоєння знань відбувається переважно під час активної діяльності учнів;

- учень – особистість з власним досвідом, тому результативність навчання у значній мірі залежить від уміння використовувати індивідуальний досвід дитини, задовільнити потреби кожного учня;

- при застосування активних методів навчання важливою є стадія евокації, тобто актуалізації знань окремого учня, групи, класу в цілому;

- сучасний урок – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті знання при опануванні нового змісту;

- ефективне навчання не може бути нудним; 

- на уроках школярі вчаться вчитися, бо не можливо всього навчити, але можна навчитися вчитися. Ось чому прогресивним методом є диференціація з індивідуальними програмами діяльності учнів;

- важливою ознакою є надання школярам свободи вибору варіантів завдань, способів їх виконання, форм звіту за результати роботи;

- діти пам’ятають, що право вибору завжди має врівноважуватися усвідомленою відповідальністю за свій вибір;

- на уроках оцінюють механізм творчості учнів, завдяки якому досягається результат;

- найважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси самих учнів.

        Позитивне налаштування на урок значною мірою залежить від спланованої мети: “Що, навіщо, як ми будемо вивчати? Де можна використати ці знання?” Спостереження показують, що найбільший інтерес викликає пов’язування матеріалу з очевидними явищами або з таємницями буття . Застосування активних методів потребує створення атмосфери відповідальної та відвертої взаємодії, використання засобів комунікації, інтерактивних вправ “Обери позицію”, “Карусель”, “Репортер”, “Мікрофон” та ін. Особливого значення набуває при цьому позитивний зворотний зв’язок, оцінка зусиль, створення ситуації успіху.

         Раціональний вибір методів та їх застосування обумовлений конкретною метою. Використання проблемного методу навчання значною мірою сприяє розвитку мислення. Для активізації процесу застосовують такі методи:

- метод вживання в образ.

Вживаючись в певний образ (“Я – річка”, “Я – ромашка”), спробувати відповісти на питання “Яким я бачу світ?”, “Що я хочу сказати людям?”.

- метод смислового бачення.

В чому причина явищ. Яке його походження?

- метод евристичних запитань.

Цей метод дає змогу визначити суть окремих аспектів навчальної проблеми. Найчастіше запитання починаються словами: де, коли, як, навіщо.

- метод символічного бачення.

Визначається зв’язок між явищем та його символом (весна – відродження, світло – символ добра).

- метод порівняння дає змогу аналізувати, структурувати матеріал, визначати спільні риси та відмінності.

- метод конструювання понять, правил та гіпотез знайомить з технологією дослідницької діяльності.

                       Розв’язання різноманітних проблем може відбуватись у формі гри, дискусії, дебатів тощо.  Особливе місце в сучасному навчанні має робота в парах або малих групах. У такій діяльності засвоюється досвід співробітництва, спілкування, відповідальності. До речі, дуже важливо, щоб склад груп був динамічний, увесь час змінювався, що позитивно впливає на взаємини та мікроклімат.

                  Групова робота може бути побудована за принципами парного навчання, взаємного консультування, роботи над проблемним питанням, розподілу ролей тощо.

                 Зазначимо, що застосування сучасних методів роботи робить процес навчання активним, а мислення учнів – творчим і самостійним.

               Таким чином, призначення особистісно орієнтованих технологій полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості дитини її здоров’я та індивідуальні здібності, допомагати в становленні її суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості.

Виховання інтересу до колективної творчої діяльності, формування лідерських та організаторських якостей школярів

Чільне місце в системі позакласної виховної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів посідають колективні творчі справи (КТС). Головним їх організатором є класний керівник.

                    Систематизував і дав наукове обґрунтування цій методиці дослідник І.П. Іванов.

                      Колективна творча справа —це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователем мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.

                        Колективні творчі справи є важливим фактором розв'язання виховних завдань. Виховні завдання, які висуваються педагогами у процесі КТС, розв'язуються непомітно: члени колективу визначають ці завдання і вони стають для них вимогами до самих себе. У процесі КТС одночасно розв'язується багато виховних моментів  морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів. КТС розвивають у єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали), емоційно-вольову (почуття, інтереси, потреби), дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру). Участь вихованців у підготовці та проведенні КТС якнайкраще сприяє їх залученню до активної соціальної діяльності, а отже, створює оптимальні умови для набуття соціального досвіду.

           Але щоб КТС стали ефективними і мали хороший результат , необхідно глибоко і всебічно вивчити класний колектив.

Свою роботу з учнівським колективом у 6 класі розпочала із знайомства з медичними картками, вивчення умов проживання учнів, індивідуальних особливостей характеру, відносин дітей з батьками та однокласниками, рівня вихованості, результатів навчальних досягнень учнів, соціометричних досліджень, проведених шкільним психологом, анкетування, в ході яких були виявлені лідери, ті, кому віддають перевагу, прийняті та ізольовані. Знання міжособистісних,  психолого - емоційних стосунків між учнями класу необхідне  для подальшої роботи не лише для згуртування класного колективу, але і для індивідуальної роботи з учнями, особливо з лідерами та ізольованими дітьми.

 Важливим кроком до успішної роботи класного колективу є вибори учнівського самоврядування. З цією метою проводжу різні  анкети. Наприклад, «Мої однокласники», серед  запитань якої є такі : «Кого з учнів класу я покликав би на допомогу», « У кого з учнів класу я попрохав би поради», « З ким із дітей мені б хотілося жити на безлюдному острові і чому?» Відповідаючи на такі запитання, діти , самі не підозрюючи цього,  вибирають людину, яка ніколи не підведе, дасть хорошу пораду, врятує,  багато чого вміє сама та навчить іншого. Для вияснення захоплень та уподобань дітей в ході знайомства з ними, пропоную анкету, у якій  є питання : « Що ти любиш робити  у вільний час?», «Який гурток хотів би відвідувати?»  Таке знайомство з дітьми дає можливість  звернути увагу класного керівника  на окремих дітей,  спланувати попередньо напрямки роботи  членів учнівського самоврядування. Адже бути лідером дуже складно. Є учні ,  які хотіли б бути лідерами, але за ними не йдуть інші школярі. А є  діти,  у яких виявляються риси лідера, але  вони  невпевнені у  своїх можливостях. І тут починається робота класного керівника, яка спрямована на корегування тих чи інших дій,   створення в класному колективі умов для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, задоволення соціально цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів.

           Намагаюся  зробити так, щоб задовольнити  бажання  усіх учнів проявити себе: наприклад,  більшістю голосів старостою  класу обрана  Хоменко Альбіна ( дівчинка  зібрана, активна, дружелюбна, розумна, сама може показати приклад як у навчанні, так і у позакласній роботі, має почуття гумору, чесна) Інші діти, які  теж мають лідерські амбіції, очолюють  певні ділянки роботи у класі: Запорожченко К.- редколегія, Діденко Ю. – «Весела криниця», Филь Д. «Криниця пам»яті», Матюхіна Ю. – «Криниця доброти» та інші.

При виявленні учнів «неприйнятих» чи «ізольованих», намагаюсь допомогти їм якнайповніше продемонструвати свої кращі якості (наприклад, доручаю їм організувати таку справу, в ході якої вони зможуть проявити себе якнайкраще і цим заслужать повагу серед однокласників Так сталося з Зінченко Тетяною, яка до 6 класу біла непомітною, неприйнятою  дітьми. Доручаю їй  важливі завдання , пов»язані з конкурсами  малюнків,  газет ,  виготовленням різних виробів – і змінюється сама дитини та ,що дуже важливо, змінюється ставлення інших до неї. Складно, але насьогодні є певні результати у відношенні однокласників до Олексенка Олексія. Ця дитини надзвичайно складна, усамітнена, з вадами здоров»я, але  у деяких справах дуже відповідальна. Наприклад, при підготовці  до годин спілкування він знаходить  по темі якісь документальні фільми, презентації. За це отримує  подяку. і цим самим звертає на себе увагу однокласників).

Важливу роль відводжу роботі щодо створення згуртованого дієвого активного класного колективу. Вважаю, що колектив має важливе значення у процесі виховання особистості, а значить високоморальна соціально активна особистість може сформуватися лише в колективі з високим рівнем розвитку.

Колективна творча справа – це спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань спільно з дітьми і дорослими. При організації виховних заходів враховую принцип «зміни ролей» і залучення всіх учнів до виконання таких організаційних дій, що сприяють їх особистісному розвитку і готують до майбутньої самостійної діяльності.

Діти з великим задоволенням готувалися, наприклад, до години спілкування «Мій родовід». Крім того, що кожна дитина  збирала відомості про свою родину, малювала родове дерево , учням було запропоновано поділитися на групи, на чолі яких  вони обрали  лідерів,  і підготувати окремі завдання: 1) розповідь про родичів – учасників Великої Вітчизняної війни, 2)  походження імені; 3) виразне читання вірша про родину; 4) фото «Моя родина» ; 5) художній номер. Діти обирали певну групу по бажанню, а деякі приймали участь у двох – трьох одночасно.  Готуючись до години спілкування  «Байдужість не прощається»  , я запропонувала  провести цей захід у формі судового засідання. Діти зацікавилися і ,що особливо приємно,  вносили свої пропозиції, готували відеоматеріал, брали активну участь у  підготовці.

Колективна творча справа сприяє:

Розвитку організаторських і комунікативних умінь;

Формування відповідальності за справу;

Прищепленню загальнолюдських та національних цінностей;

Формування лідерських якостей;

Розвитку креативності;

Розвитку особистісних здібностей;

Набуттю досвіду роботи в команді;

Розвитку самостійності.

Організовуючи захід за технологією КТС, виділяю такі етапи його підготовки і проведення:

1. У класі створюю тимчасову ініціативну група, своєрідну раду справи, якій доручається розробка плану майбутнього заходу. Таким чином у дітей формується досвід самоуправління, вони привчаються до оцінки і самооцінки.

2. Тимчасова ініціативна група спільно планує, розробляє програму, (композицію, сценарій) майбутнього заходу.

3. Після розробки програми заходу група складає список підготовчих справ, коштів, матеріалів, що необхідні для розв’язання задуму. Як результат, в учнів розвивається практичність, діловитість, уміння передбачати умови, які забезпечать успіх майбутньої справи.

4. Ініціативна група, використовуючи усі свої організаторські уміння, розподіляє між учасниками заходу завдання, доручення, щоб забезпечити виконання кожного пункту програми.

5. Клас, отримавши завдання, включається в діяльність по підготовці колективного заходу.

6. Проведення підготовленого заходу.

7. Зустріч тимчасової ініціативної групи відразу ж після завершення заходу, в ході якої відбувається формування уміння самоаналізу колективної діяльності, розвиток досвіду практичної оцінки дій, вмінь, звичка до обов’язкової оцінки результатів своєї діяльності, досвід дотримання єдності задуму і його втілення в дійсність.

Я переконалась у значних перевагах проектної методики та технології колективних творчих справ. Це, насамперед, набуття учнями соціальних навичок: роботи в команді, орієнтації на виконання певних завдань, критичний аналіз досягнутого, вміння відстоювати власну точку зору, формування відповідальності за роботу. Всі ці якості просто необхідні для життєво компетентної особистості, яка є активним членом суспільства.

Важливу роль у процесі формування дружного і активного класного колективу вбачаю в організації спільного дозвілля. До різних календарних свят у класі проводяться тематичні розважальні заходи, причому головними сценаристами і організаторами виступають самі учні. В ході підготовки  виявляються творчі здібності дітей Наприклад, готуючись до  свята осені або до святкування Дня збройних сил України чи 8 Березня діти самі пишуть сценарій (особливо відзначається Запорожченко Катерина та Хоменко Альбіна), організовують ігри та конкурси ( Єлисєєва Анастасія, Чумак Юлія, Матюхіна Юлія, Рибянець Олександр, Радченко Юрій), готують художні номери (ДіденкоЮлія,  Хоменко Альбіна).

Вважаю, що у таких неформальних ситуаціях вчитель повинен показати себе не суворим керівником, а швидше старшим другом, який разом з дітьми не боїться активно відпочивати. Як показав мій досвід, авторитет вчителя при цьому аж ніяк не знижується, а навпаки, учні вчаться більше довіряти класному керівнику, починають усвідомлювати себе і вчителя як єдиний дружний колектив.

«У кожній людині - сонце. Тільки дайте йому світити», - говорив Сократ. Тож буду намагатися створити максимально сприятливі умови для того, щоб кожен учень мого класу міг максимально розкрити свої здібності і таланти

Ефективність педагогічного впливу на рівень вихованості школяра

               Найважливіший період становлення особистості припадає на шкільні роки. Значну роль при цьому відіграє шкільний колектив. Саме він є основним соціальним середовищем, в якому виховуються якості особистості. У шкільному колективі з його різноманітними стосунками завдяки загальній  діяльності його членів забезпечуються всебічний розвиток особистості, належна підготовка учнів до праці, до активної участі в суспільному житті.

              У цьому процесі чільне місце посідає класний керівник. Від нього  повною мірою залежить бажання або небажання дітей навчатися, їх успіхи у навчанні, взаємини з однокласниками й учителями. Саме класний керівник створює атмосферу захищеності, підтримки, товариськості в колективі. Від нього залежить, цікавим чи нецікавим буде життя класу. Такі відповідальні завдання вимагають від класного керівника високого професійного рівня.

              Багатогранними є види діяльності, до яких кожен класний керівник повинен залучати школярів: суспільно корисні справи, обговорення книг і спортивні змагання тощо. Але для того, щоб вони стали не просто заходами, а сходинками у духовному, пізнавальному розвитку дітей, важливим є правильне педагогічне управління їхніми стосунками, створення умов для взаємозбагачувального спілкування, формування й зміцнення кращих рис характеру, почуття колективізму.

            Підлітковий вік має свої особливості, що визначають завдання, які постають перед класним керівником. Це насамперед стосується формування в учнів:

відповідальності і чуття внутрішньої свободи ( кожен учень класу має  певні  доручення, які в основному діти самі вибирали у зв»язку зі своїми захопленнями та можливостями); 

-         почуття власної гідності (самоповаги)та поваги до інших ( через індивідуальні бесіди з учнями, спостереження за стосунками в колективі, тестування вивчаються характери дітей та їх вміння правильно оцінювати власні дії та  вчинки товаришів);

-         чесності і сумлінності;

-         готовності до соціально корисної праці та прагнення до неї ( яскравим прикладом є спостереження за відношенням учнів до чергування в класі, поведінки в ході «трудового десанту», вміння серйозно ставитися до фізичної праці, яка приносить користь не тільки самій дитині, а й суспільству);

-         критичності і переконаності ( в ході диспутів звертається увага на вміння школярів бачити недоліки як у своїх однокласників, так і свої власні; вміти  аналізувати вчинки, переконувати у чомусь на основі приведення аргументів тощо);

-         наявність стійких ідеалів ( в даному питанню  класному керівнику допомагають вміло підібрані матеріали для годин спілкування, ознайомлення учнів з історичним минулим рідної країни, її героїв, обговорення книг, статтей, що висвітлюють  визначні вчинки лидини);

-         доброти та суворості;

-         ініціативності та дисциплінованості;

-         розмірковування та оцінювання;

-         бажання розуміти інших людей, вимогливості до себе та інших.

Підлітки повинні прагнути знайти соціально прийняту та особистісно для них оптимальну міру поєднання цих якостей у своїй особистості. Тільки за таких умов, знайшовши себе і сформувавшись як цілісна особистість, вони здатні стати повноцінними і корисними членами суспільства.

             Виховання є успішним, якщо воно системне. З одного боку – це система психолого-педагогічна, яка впливає на учнів не тільки як педагогічний фактор (через учителів, уроки, підручники, домашні завдання, класні години), але і як фактор соціальний (через залучення до навколишнього середовища; через ті взаємини, що складаються між дітьми, педагогами, батьками; через психологічний клімат у колективі, що дозволяє об»єднувати дітей і дорослих у межах школи).

            Для всебічного розвитку людини важливою є єдність праці та інтелектуального життя. Атмосфера творчості та дослідження – це важлива риса колективу. І класний керівник повинен враховувати цей факт, як і те, що формування виховного впливу колективу на особистість залежить від того, що є найголовнішим для колективу.

            Від педагога значною мірою залежить, чим стане серце дитини – ніжною квіткою чи засохлою корою, чи знайде вона місце в житті.

Розвиток творчого потенціалу особистості в мережі гурткової роботи як одного з  шляхів запобігання правопорушенням.

                                                                

       Поширеним видом позакласної роботи є гурток російської мови, або гурток любителів російської мови.Можливість вибору конкретних мовних питань для роботи цього гуртка така  велика, що не  обов»язково  вказувати на тематику

  Усі заняття в гуртку російської мови будуються тематично: відповідно до граматичної теми або виду  роботи.

Гурток російської мови є як би «введенням» у науку про мову і ,знайомлячи учнів з різними аспектами лінгвістики, покликаний пробудити в дітях глибокий інтерес до граматики, орфографії, лексики, стилістики.

На заняттях гуртка у цікавій, захоплюючій формі розглядаються питання, пов'язані з граматикою. 

           Це ігри-вправи, шаради, цікаві питання . Вони допомагають учням глибше сприймати поточний матеріал і переконатися в практичній користі граматики.

       Для роботи відбирається матеріал з основних розділів граматики без урахування часу його вивчення. Цей шлях більш широкий: у цікавій формі можна і повторювати пройдені теми, і закріплювати поточний матеріал, і знайомити школярів з ще не вивченими граматичними темами.

У гуртку цікавої граматики учні працюють з великим захопленням. Інтерес учнів підтримується внесенням творчого елементу в заняття: самостійне складання кросвордів, шарад, завдань.

Такий гурток не тільки розширює, поглиблює знання, але й прищеплює любов до мови, виховує мовне чуття, розвиває   увагу  і кмітливість.

 Підвищується  і  рівень  мовної культури учнів. Культура мови - поняття широке (вміння передавати думки правильно, точно і виразно), тому і тематика  занять   різноманітна,.

Учні знайомляться з загальними вимогами до письмової і усної мови, працюють над питаннями вимови, наголосу, інтонації, над певним колом фонетичних, лексичних та граматичних понять, відбором лексичних засобів в оформленні думки, вибором граматичних форм і конструкцій. Кожній з перелічених тем має бути присвячено кілька занять.

З великим інтересом працюють члени гуртка над милозвучністю мови.  Це дає можливість запобігати вживанню нецензурних, грубих слів, виховує культуру поведінки дітей.

  Члени гуртка приймають активну участь у підготовці тижня російської мови. Вони  готують  інсценізацію відомих літературних творів, декламують поезію, приймають участь у вікторинах.

Формуванняінноваційної компетентності школярів на уроках гуманітарного циклу

 Урок рос. мови "Время глагола"  7 клас
Презентація